Історія однієї картини: «Народження Венери» Боттічеллі
Картина Боттічеллі - чергова інтерпретація античного міфу про народження богині кохання, краси, тілесних утіх, і всіляких ніжностей Афродіти (у традиції римської міфології її звуть Венера).
Сюжет
У міфі події розгорталися стрімко. Батько титанів, Уран був кастрований на прохання його дружини Геї, яка втомилася від численних зрад чоловіка. Однією з головних рис Урана була його нескінченна плідність, тому й неодноразові зради дружині, були у його природі.
Кастрував супербога його ж син Кронос, який не міг спокійно дивитися на страждання матері. Геніталії Урана Кронос викинув в море через непотрібність. Але все ж таки, через надзвичайну родючість батька, навіть кількох крапель крові, зронених на сушу чи воду виявилося достатньо, щоби породити нових створінь - від німф до богинь. Найпрекраснішою виявилася Афродіта.
Богиня виникла з морської піни. Оголеною і на мушлі (символ жіночого лона), вона вийшла на сушу. Там, де ступала Афродіта, виростали трава та квіти: троянда (символ любові і викликаних нею страждань), волошка і мирт (символи родючості), маргаритка (символ невинності і чистоти), анемона (символ трагічної любові, чашу якої доведеться випити богині на землі ), апельсин (символ вічного життя).
"Весна!" Сандро Боттічеллі, 1482
Мушлю своїм диханням направляє бог західного весняного вітру Зефір, а супроводжує його дружина Флора, богиня квітів. Їхній союз символізує єдність духовного і плотського кохання.
З червоної мантією як знаком божественної влади, якою володіє краса над світом, зображена Ора Квітуча, донька Зевса і Феміди. Вона стежила за порядком у природі і тому завжди тепер повинна супроводжувати Венеру.
Контекст
Це, мабуть, перше в історії живопису зображення оголеної жінки поза контекстом первородного гріха. Боттічеллі поділяв ідеї флорентійських неоплатоніків, які виступали за синтез античної мудрості і християнської моралі. Тому для людини, що розписала Сикстинську капелу і створила цикл («Мадонна з немовлям», «Мадонна Магніфікат» і «Мадонна з книгою»), було абсолютно нормальним працювати над язичницьким сюжетом, тац ще й з оголеною натурою. Антична богиня стає алегорією християнського одкровення, через яке рятується душа.
П'єро ді Козімо. Портрет Сімонетті Веспуччі, до 1520
Достеменно не відомо, хто позував Боттічеллі. За найпоширенішою версією, це була Симонетта Веспуччі - кохана Джуліано Медічі. Красу її оспівували, багатії і впливові фігури світу домагалися її прихильності. Симонетта померла у 23 роки від сухот, але завдяки Боттічеллі, який повторював її обличчя з картини в картину і при її житті, і вже після її смерті, жінка стала «обличчям» флорентійського Ренесансу.
Доля художника
Боттічеллі, за думкою сучасників, був дивакуватим. Він не гнався за багатством, жив у світі своїх фантазій і образів. У нього не було ні сім'ї, ні будинку. Але була краса, втілена у полотнах, і цього художнику було достатньо. Він перетворював життя в мистецтво, і мистецтво ставало для нього життям.
Сандро Боттічеллі
Покровителями художника було сімейство Медичі, відомі поціновувачі мистецтва. Слава про художника швидко ширилася за межі його рідної Флоренції. Навіть папа Сікст IV, який вирішив розписати капелу в своєму римському палаці, особисто обрав Боттічеллі для керівництва роботами. Сучасникам подобалася співучість лінії, ритм і гармонійне поєднання найменших деталей. Вибираючи класичні сюжети, Боттічеллі відмовляється від канонічних композицій і сам «режисирує».
В останнє десятиліття XV століття художника спіткала низка невдач, коли познайомився з монахом Джироламо Савонарола, який у своїх проповідях переконливо закликав покаятися і відмовитися від принад земного життя. Боттічеллі потрапив під його вплив: його роботи стали більш аскетичними і моралізаторськими.
Треба визнати, що глядачі не захопилися нови стилем. А звинувачення Савонароли в єресі поставило під сумнів моду на Боттічеллі.
Ці події так вразили митця, що він відійшов від справ і незабаром збіднів настільки, що якби не допомога Медичі, він міг би вмер від голоду.
Помер Боттічеллі в 66 років у Флоренції, де і сьогодні спочиває на кладовищі церкви Всіх Святих.
v
ВідповістиВидалити